Kyiv Media Week. День перший. Звіт

Перший день KYIV MEDIA WEEK стартував із розповіді про успішну співпрацю британського телеканалу й американського стрімінгового сервісу. В рамках секції «Кримінальна драма ITV і Netflix «Марчелла» (Marcella): від ідеї до екрана», організованої за підтримки телеканалу «Україна», Нікола Лардер (Nicola Larder), виконавча продюсерка серіалу, розповіла про процес розробки популярної детективної драми. Надто цікавим виявилося, наприклад, те, як Лардер працює над сценаріями. Її партнером виступає шведський сценарист Ханс Розенфельдт (Hans Rosenfeldt), автор оригінального детективу «Міст» (Bron/Broen). І саме він пише повний сценарій епізоду після обговорення ідеї й усіх бітів історії з Лардер. До того ж пише шведською мовою, якою Лардер не володіє, тому вона долучає знайомого перекладача, родом із Скандинавії, і вимагає від нього максимально точного перекладу, щоб не позбавляти сценарію авторської манери і своєрідного «скандинавського нуарного» темпу, властивого Розенфельдту.

Втім, буває і таке, що доводиться переходити на жорсткий компроміс. Так, зі слів Лардер, Розенфельдт мав намір зробити другий сезон більш сумним і гнітючим, ніж той виявився. Зокрема, планував зробити жертвами дітей і показати процес убивства. Проте, на думку Лардер, це є занадто жорстоким. «Діти і люди літнього віку не мають гинути», інакше аудиторія проекту може скоротитися. До слова, рейтинг другого сезону дещо знизився, і Лардер вважає, що причиною тому стало якраз посилення гнітючої атмосфери, у порівнянні із першим сезоном.

«Глядачеві уже набридло шаблонне кіно» – так можна назвати девіз секції «Вішлист українських мовників», проведеної за підтримки видання Media Business Reports. Усі без винятку учасники дискусії схиляються до думки: незважаючи на те, що сітки найбільших медіагруп поки що не надто змінилися, зміни на ринку загалом або вже сталися, але поки що не проявилися значною мірою, або згодом мають статися.

За даними дослідження TNS, в 2018 році користування інтернетом у вільний час вперше перевищило показник перегляду ТБ – 72 % проти 71 % опитаних. За словами Юлії Гатітуліной, директора департаменту планування програм телеканалу «Україна», глядачі просто стомилися від шаблонності на ТБ і шукають чогось нового, скажімо, «більше драми в мелодрамах». Також представники комерційної та дорослої (55+) аудиторії схильні «підглядати» за молоддю: проекти для підлітків – точніше тренди, показані там – виявляються цікавими й дорослому поколінню. Дмитро Троїцький, директор дивізіону «Мовлення» StarLightMedia, вважає, що реаліті-передачі (зокрема талант-шоу) більше не працюють так, як п’ять років тому: за його словами, майбутнє за серіальним контентом. Тому і канали StarLightMedia («Новий канал», ICTV, СТБ), і канали інших медіагруп нарощуватимуть обсяги власного серіального виробництва. Рівень закупівлі іноземного контенту особливо збільшуватися не буде.

Тим часом генеральний директор міжнародної аналітичної компанії The WIT (Швейцарія) Вірджинія Муслер (Virginia Mouseler) на заході «Глобальні тренди споживання контенту від The ​​Wit» наголошувала на майбутньому реаліті: сьогодні реаліті-ТБ набирає популярності на платформах відео за запитом, ставши своєрідним guilty pleasure VоD-сервісів. Гарний приклад – шоу Love Island, а також його локальні адаптації. Американську передачу було перезапущено завдяки телеканалу CBS на його стрімінг-платформі, а шоу Temptation Island нідерландського телеканалу VIPS NL було ексклюзивно запущено на SVоD Videoland.

Крім того, друге життя отримали популярні шоу 2000-х: для аудиторії мілленіалів чимало хітів сприймається як свіжий контент. Основними ж темами для документальних проектів стало все, що пов’язане з аб’юзом, сексуальними стосунками і порно. Водночас зацікавленість до шокуючих зображень злочинів змінилася на зацікавленість до передач із соціальним ухилом, метою яких є висвітлення певної соціальної проблеми та шляхів до її вирішення.

Технології настільки тісно увійшли в наше життя, що за їх допомогою можна не тільки створювати контент, а й передбачати, як той чи інший продукт буде сприйнятий аудиторіями. У цьому  відверто зізнався колишній вчений NASA і співзасновник компанії Cinelytic Дев Сен (Dev Sen), котрий розповідав на KMW про штучний інтелект (AI) і машинне навчання (ML). Втім, остерігатися технологій не варто: AI і машини не замінять креативності людини. Вони переберуть на себе технічну роботу, звільнивши час для творчості і креативу.

Ще одна передова технологія, яку не оминув увагою KYIV MEDIA WEEK, – блокчейн. За словами Мануеля Баделя (Manuel Badel), засновника компанії Badel Media і консультанта із цифрових медіа та блокчейну, блокчейн-технологія не тільки надає можливість децентралізувати і спрощувати багато процесів, пов’язаних з виробництвом і дистрибуцією контенту, а й передбачає більшу інтерактивність для глядачів.

Одним із показових проектів в цій сфері є Atari: Fistful of Quarters – біографічна повнометражна ігрова стрічка про Нолана Бушнелла (Nolan Bushnell), який пройшов шлях від майстра з ремонту пінбольних машин до СЕО легендарної компанії Atari, яка в 70-х стала одним із засновників гральної індустрії як такої.

Продюсери кінострічки випустили так звані токени Бушнелла (Bushnell tokens), володарі яких отримують не тільки частку від касових зборів, а й додаткові можливості, на кшталт голосу, який враховується при виборі фінального варіанта трейлера або другорядного акторського складу.

У рамках першого дня KYIV MEDIA WEEK організатори традиційно показали свіжі телеформати з усього світу. Якщо спробувати стисло описати добірку, то вийде майже слоган: «дітям – доросле життя, мамам – знову 21 рік, а ресторанний бізнес – на допомогу людям, у яких діагностували хворобу Альцгеймера».

Проект про ресторани – шоу телеканалу Channel 4  «Ресторан, який робить помилки» (The Restaurant That Makes Mistakes), де люди літнього віку з хворобою Альцгеймера виступають як персонал – згадувався і на спеціальній презентації нового і популярного контенту з Південної Кореї. Не дивуйтеся: для корейського телевізійного ринку формати Slow entertainment знову актуальні. А слідом за цією країною подібні тренди поширилися і на європейський ринок – зокрема, британський.

Розповідати про новий і популярний телеконтент з Південної Кореї приїхали представники відразу чотирьох місцевих компаній – KBS Media, KSEEK, Pictionary Art Factory і MADMANPOST. Під час скринінгу гостям KMW презентували корейські ток-шоу, мультсеріали, нон-скріптед і скріптед-формати, а також продемонстрували можливості їх фахівців у сфері візуальних ефектів. Івент було організовано за сприяння корейського урядового агентства KOCCA.

Традиційна прес-конференція з нагоди відкриття KMW цього разу отримала назву «Час змін». У ній – вперше як міністр – взяв участь Володимир Бородянський, який розповів про своє бачення функціонування об’єднаного гуманітарного міністерства, а також про майбутнє держфінансування аудіовізуального контенту. Крім цього, глава Українського культурного фонду Юлія Федів презентувала результати роботи свого відомства за минулий рік і поділилася планами на майбутнє; Ярослав Лодигін окреслив свої головні завдання на посаді генпродюсера Суспільного мовлення; Катерина Федорова поділилася вже існуючими досягненнями антипіратської ініціативи «Чисте небо», а також її пріоритетами на найближчий час; а виконавчий директор ІТК Ігор Коваль анонсував майбутню конференцію «Телебачення як бізнес».

Тема телебачення як бізнесу, порушувалась на панельній дискусії «Нові горизонти українських серіалів», учасники якої обговорили всі напрями роботи – від створення багатосерійних франшиз ситкомів до повноцінного міжнародного копродакшну. За останні декілька років кількість вироблених в Україні серіалів зросла майже в 4 рази: лише минулого року наші мовники і продакшни відзняли 117 серіалів. У рамках панельної дискусії були представлені три практичні кейси: 60-120-серійні ситкоми виробництва каналу «НЛО TV», латвійсько-українська копродукція «Маркус», створена на замовлення телеканалу «Україна», і серіал «Принцип задоволення», який об’єднав відразу три країни – Україну, Польщу і Чехію. Незважаючи на помітне зростання українських копродукцій, глава Star Media Влад Ряшин зазначив, що перешкодою для подальшого розвитку є прийнятий в першому читанні новий закон про ребейти. Він звернув увагу на два моменти: ПДВ для українського підрядника, що знижує відсоток ребейта з 25 до 5, а також вилучення витрат на роботу з ФОП.

Третій рік поспіль на KYIV MEDIA WEEK уважно придивляються до контенту з Китаю – в секції Focus On China. Цього разу гостям скринінгу показали нові формати з Піднебесної, щоб продемонструвати тенденції телебачення країни. Чотири проекти – два документальних і два ігрових – презентували їх автори, які потім обговорили показане в компанії гендиректора компанії The Wit Вірджинії Муслер. За її словами, на сьогоднішній ринок телешоу в Китаї дуже впливає поширення інтернету, тому щороку формати повинні ставати дедалі цікавішими, більш захоплюючими й унікальними.

Ще одна подія першого дня KMW-2019 – case study серіалу «Хованки» (HIDE AND SEEK) – кримінальної нуарної драми виробництва FILM.UA, яка цьогоріч стала одним із десяти фіналістів MIPDrama Buyers Summit. Більш того: «Хованки» – це перший український серіал, представлений на цьому престижному конкурсі. «Хованки» – концептуальний проект, який поєднує в собі жанр детективу і драми, порушує важливі проблеми, актуальні для будь-якого суспільства, зокрема – проблему викрадення дітей. Ще до завершення зйомок серіал підкорив міжнародного дистриб’ютора ZDF Enterprises, який придбав права на дистрибуцію 8-серійної кримінальної драми за межами України, Росії та СНД. До слова, саме цей дистриб’ютор раніше представив світу міжнародний нуарний хіт – серіал «Міст» (THE BRIDGE). В рамках case study KMW «Хованки» представили креативний продюсер серіалу Олеся Лук’яненко (креативний продюсер FILM.UA Group), копродюсер серіалу Катерина Вишневська (керівник відділу розробки і копродакшн FILM.UA), Мірела Настасе (Mirela Nastase), керівник ZDFE.Drama і Анастасія Штейнгауз (керуючий директор телеканалу ICTV). Вони розповіли про творчий процес, міжнародну та українську стратегії просування, а також поділилися своїм баченням перспектив розвитку концептуальних серіалів в Україні. Мірела Настасе наголосила, що дистриб’ютор брав велику участь в девелопменті та продакшні проекту. Вона зазначила, що серіал ідеально підійшов для каталогу ZDFE, адже для дистриб’ютора жанр кримінальної драми є пріоритетним. Також Мірела розповіла про велику зацікавленість в цьому проекті з боку провідних профільних фестивалів, які буквально виборювали право першими представити «Хованки» в своїй програмі. «Якби «Хованки» з’явилися 4-5 років тому, то, можливо, у нас би не вийшло такої успішної співпраці. Але вони з’явилися саме в потрібний час і в потрібному місці», – резюмувала Настасе. Українська – вона ж і світова – прем’єра «Хованок» має відбутися вже в жовтні на каналі ICTV.

 

Неабияку увагу на медіафорумі отримали країни Середньої Азії. За словами Еліни Каракулової, директора представництва Інтерньюз у Киргизстані, телебачення в цій країні лишається основним джерелом отримання інформації. Важливий етап у розвитку телеіндустрії країни відбувся в 2014 році, коли було ініційовано перехід на цифрове мовлення. Станом на 2016 рік у Киргизстані налічувалося 60 локальних каналів, минулого року розпочалася активна робота по впровадженню телеметрії, а також створені Асоціація мовних компаній та Індустріальний медіакомітет. Очікується, що формування подібної інфраструктури стимулює збільшення рекламного ринку, телевізійний сегмент якого на сьогодні становить майже $8-10 млн. Це, своєю чергою, дозволить збільшити бюджети створених проектів. Серед зарубіжних проектів найбільшою популярністю користуються серіали виробництва України, Росії, Туреччини, Південної Кореї, Індії і США.

Для ринку Азербайджану характерним є популярність контенту турецького виробництва через подібність мов – азербайджанське телебачення ретранслює майже 200 турецьких каналів. Як розповів виконавчий директор Асоціації учасників ІКТ ринку Азербайджану Алі Алієв, п’ять років тому азербайджанським урядом прийнято закон про заборону мовлення зарубіжних серіалів, що певним чином стимулювало розвиток локального виробництва. На сьогодні у азербайджанських компаній вже є досвід копродукції з турецькими і грузинськими колегами.

Ситуація з двома мовами, до речі, характерна і для європейської Молдови. У 2018 році уряд країни ухвалив новий кодекс, відповідно до якого місцеві мовники зобов’язуються показувати не менше восьми годин контенту локального виробництва на добу. Як зазначив генеральний директор Realitatea Media Думітру Цира (Dumitru Tira), в зв’язку з двомовністю більшості населення, особливим успіхом тут користується російськомовний контент, а  найбільш рейтинговими залишаються новини і ток-шоу. Незважаючи на це, щорічно на закупівлю закордонного серіального контенту мовники витрачають десь $1 млн, також є успішні приклади виробництва копродукційних проектів – серіал «Слідчий Горчакова» було створено спільно з Україною.

На локальний ринок Казахстану також впливає ситуація з двомовністю. Але найбільш популярними на телебаченні, за словами директора казахстанського «Першого Творчого Об’єднання» Миколи Пака (Nikolay Pak), залишаються мелодрами казахською мовою. Серед зарубіжного контенту найбільшою популярністю користуються серіали і фільми виробництва України або Росії. Крім того, за останні кілька років посилилося співробітництво з українською стороною – як кадрово з українськими сценаристами, так і на офіційному рівні, прикладом якого є копродукційний проект «Касим».

День завершився гарною новиною: у рамках міжнародного медіаринку KYIV MEDIA WEEK стало відомо, що FILM.UA Distribution продала права на кінотеатральний показ другої частини одного з найкасовіших українських фільмів – «Скажене весілля» – на територію Польщі. Втім, з ким саме укладено угоду, поки не повідомляється.

Tags:

ТЕБЕ МОЖЕТ ПОНРАВИТЬСЯ

У Лондоні влаштують Дні українського кіно

З 5 по 8 грудня у лондонських кінотеатрах Cine Lumiere та Curzon Soho пройдуть Дні українського кіно, які організовує Український ...

Назвали лауреатов премии People’s Choice Awards 2019

10 ноября состоялась 45-ая церемония награждения премией People’s Choice Awards 2019, которая показывает предпочтения зрительской аудитории США. Награды получили любимые зрителями ...

Українська стрічка «Атлантида» отримала Гран-прі на кінофестивалі у Мінську

Антиутопія «Атлантида» Валентина Васяновича здобула Гран-прі 26-го Мінського міжнародного кінофестивалю «Лістапад», який проходив у Мінську з 1 по 8 листопада. Про ...